Лабораторна характеристика дефіциту заліза у дітей

Лабораторна характеристика дефіциту заліза у дітей

Вступ

Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є однією з найбільш поширених форм анемій, що реєструється у 20 % населення планети (ВООЗ, 2010). Серед дітей дефіцит заліза (ДЗ) і пов’язана з ним анемія зустрічаються в країнах з високим економічним рівнем у 7–12 % і близько 50 % — у малорозвинених регіонах. Захворюваність на ЗДА по Тернопільській області має тенденцію до росту і становила у 2011 р. 89,5 на 1000 дитячого населення. Якщо взяти до уваги, що латентний ДЗ зустрічається в 2–2,5 раза частіше, ніж ЗДА, то поширеність сидеропенії є катастрофічно високою.

Матеріали і методи

В основі роботи лежать клініко-лабораторні дослідження, що проводились на базах Тернопільської обласної й міської клінічних дитячих лікарень, Тернопільського та Рівненського будинку дитини, Рівненського клінічного лікувально-діагностичного центру. Під спостереженням знаходилось 167 дітей віком від 3 до 14 років, хворих на залізодефіцитну анемію. Хлопчиків було 83 (49,7 %), дівчаток — 84 (50,3 %). Контрольну групу становили 20 дітей того самого віку без клінічних і лабораторних ознак ЗДА та супутньої патології. Показники їх гемограми та обміну заліза наведені в табл. 1.

Діагноз ЗДА виставляли на основі клініко-лабораторного синдромокомплексу, що включав визначення ступеня тяжкості захворювання, оцінку основних клінічних і лабораторних симптомів, які підтверджують наявність анемії, гемічної гіпоксії, сидеропенії, інтоксикації, функціональних і органічних змін із боку органів і систем.

Лабораторна діагностика анемії ґрунтувалась на критеріях, запропонованих ВООЗ (1973). За нижню границю нормативної величини гемоглобіну крові у дітей до 5 років вважали 110 г/л, після 5 років — 120 г/л. Дітей віком від 3 до 5 років, хворих на ЗДА, було 80 (47,9 %), а віком від 6 до 14 років — 87 (52,1 %).

Додатково в кожній віковій категорії дітей для уточнення характеру та ступеня тяжкості анемії визначали інші гематологічні показники: кількість еритроцитів, кольоровий показник, гематокрит (Ht), еритроцитарні індекси: середній об’єм еритроцита (MCV), середній уміст гемоглобіну в еритроциті (МСН), середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті (МСНС), індекс розподілу еритроцитів (RDW). Вказані дані отримували на гематологічному аналізаторі Micros Cobas фірми Roche або розрахунковим методом [1]. Оцінювали вміст заліза сироватки крові і загальну залізозв’язуючу здатність сироватки, які визначали за допомогою наборів «Біо-Ла-Тест» фірми «Лахема».

Вираховували також коефіцієнт насичення трансферину (КНТ) залізом [2]:


Діагноз анемії виставляли відповідно до рекомендацій ВООЗ (1973).

Результати

Згідно з результатами обстеження всі хворі були розподілені на три групи залежно від ступеня тяжкості: І група — легкий ступінь анемії — 92 (55,09 %) дитини, ІІ група — середній ступінь тяжкості — 46 (27,54 %) дітей, ІІІ група — тяжкий ступінь анемії — 29 (17,37 %) дітей.

Клініко-лабораторне обстеження хворих дітей дозволило виділити різні ступені тяжкості захворювання. При легкому ступені ЗДА рівень Hb становив 92–117 г/л, кількість еритроцитів — 3,8–4,2 • 1012/л. Середній ступінь малокрів’я характеризувався коливанням Hb 75–92 г/л, еритроцитів — 2,6–3,8 • 1012/л. При тяжкому ступені рівень Hb був нижче 75 г/л, еритроцитів — нижче 2,7 • 1012/л. Середні показники гемограми й обміну заліза залежно від ступеня тяжкості ЗДА наведені в табл. 2.

MCV становив при тяжкому ступені ЗДА 61,69 ± 1,00 фл, а при легкому й середньому ступенях — 78,57 ± 0,58 фл і 75,88 ± 0,86 фл відповідно; у контролі — 83,45 ± 0,44 фл (P 0,01). Індекс розподілу еритроцитів, що дає кількісну оцінку розкиду еритроцитів за об’ємом і дозволяє наочно оцінити ступінь анізоцитозу, при середньому (15,79 ± 0,48 %) та тяжкому ступені (18,36 ± 0,66 %) ЗДА був значно вищим (P 0,05), ніж у дітей із легким ступенем ЗДА (13,36 ± 0,26 %), у контролі — 13,04 ± 0,15 %.

При визначенні рівня ЗС відзначено, що він знижувався адекватно ступеню ЗДА і при тяжкому перебігу ЗДА був у 2 рази нижчим (7,30 ± 0,32 мкмоль/л) за показник у контрольній групі дітей (14,11 ± 0,48 мкмоль/л), P 0,01. Паралельно зниженню ЗС зменшувався КНТ і вірогідно підвищувалася ЗЗЗС, яка при тяжкому ступені ЗДА становила 81,10 ± 2,97 мкмоль/л, а в контролі — 62,00 ± 1,64 мкмоль/л, P 0,01.

Обговорення результатів

При оцінці еритроцитарних індексів крові відзначено, що анемія мала гіпохромний мікроцитарний характер. Так, із наростанням тяжкості ЗДА зменшувалися MCV, MCH, MCHC, наростав анізоцитоз. Причому зміни RDW у 9,58 % дітей мали місце навіть при ще нормальному об’ємі еритроцита, що дозволяє вважати RDW одним із ранніх чутливих еритроцитарних індексів для виявлення ДЗ [3]. Еритроцитарна гістограма (рис. 1) у досліджуваних дітей залежала від ступеня анемії й характеризувалась широкою основою із зсувом вліво. При тяжкому ступені ЗДА гістограма була двогорба, що вказувало на наявність двох популяцій еритроцитів — мікро- і макроцитів [4, 5].

Заслуговують на увагу дані показників периферичної крові в обстежених дітей залежно від їх віку (табл. 3, 4).

Висновки

Збережена загальна тенденція до наростання змін еритроцитів із наростанням ДЗ. Однак у дітей 3–5 років на відміну від дітей 6–14 років при легкому ступені анемії окремі еритроцитарні індекси (МСН, МСНС) суттєво не відрізнялись від конт­рольної групи дітей. Тобто при кількісному дефіциті еритроцити таких хворих є ще функціонально повноцінні, і, очевидно, це обґрунтовує ефективність терапії на ранньому етапі розвитку захворювання. Відхилення від норми цих показників при легкому ступені малокрів’я у дітей 6–14 років зумовлено, вірогідно, тривалістю ЗДА, завдяки чому настає функціональне виснаження еритроцита з розвитком гіпоксії.


Источник: “http://www.mif-ua.com/archive/article/35824”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя